НВК "Загальнооoсвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія" м.Копичинці

Головна

Степанові Бандері присвячується...

Написав Васюта Н.В.

Ми всі вступили в благовісну еру, Настав для України вільний час, Співай, народе, пісню про Бандеру, Який давно до бою кликав нас! Степане, Степане, стоїш в монументах, Твій погляд поринув у вись. Вам «Слава героїв» карбуєм на лентах І всі наші мрії збулись. Повстав ти із Стецьком у древнім Львові І націю здобув у грізну мить. Заприсягнувши в помислах і волі Для України мусим, браття, жить! Соборна вознеслася Україна, За це Бандері вдячні ми стократ. Бандерівці не стануть на коліна, Якби цього не прагнув «старший брат»!

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий Калузького повіту (тепер Івано¬ві Франківська область). Його батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик. Походив зі Стрия. Був сином міщан-рільників. Мати -Мирослава Бандера, походила зі старої священичої родини. Вона була дочкою священика з Угринова - Володимира Глодзінського. Степан був другою дитиною. Дитячі роки прожив в Угринові Старому, в домі батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму. Восени 1919 року Степан виїхав до Стрия, склав іспит до української гімназії. У ній провчився всі вісім класів, виявляючи добрі успіхи в науці. Літні канікули проводив в Угринові. Виховання і навчання в українській гімназії в Стрию відбувалося за планом і під контролем польських шкільних властей. Проте деякі вчителі зуміли вкласти в навчальну систему український патріотичний зміст. Але основне національно-патріотичне виховання молодь здобула у шкільних молодіжних організаціях. Такими легальними організаціями в Стрию були: «Пласт» - організація українського скавтингу і «Сокіл» - спортивно-рухове товариство. Степан Бандера належав до Пласту ще з 3-го класу гімназії. У 1928 році Бандера переїхав до Львова і тут записався на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи. У студентські роки брав активну участь в організованому українському національному житті. Найбільше часу та енергії вкладав у революційну національно-визвольну діяльність. На початку 1929 року став членом Організації українських націоналістів. Організація боролася проти окупації Західної України Польщею, а також проти більшовицького засилля, що повністю захопило Східну Україну. Метою ОУН було ще й викоренити на Західній Україні комуністичну роботу серед українського населення. У червні 1934 року Степан Бандера був заарештований польською поліцією. До цього його вже заарештовували кілька разів. Слідство перебував у в'язниці Львова, Кракова й Варшави. У Варшавському процесі його засудили на кару і, смерті, але потім змінили її на досмертну тюрму. Вільним став у 1939 році, коли Польща зазнала поразки від гітлерівської Німеччини. Подався у Львів, де зустрівся з провідними членами ОУН. З ними обговорив ситуацію і напрями дальшої праці. Тепер ОУН мала боротися проти гітлерівців та більшовиків. 30 червня 1941 року у Львові було проголошено відновлення Української держави. Але Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників». Німці заарештували Степана Бандеру. До грудня 1944 року він був німецьким в'язнем. Потім його звільнили, запропонувавши приєднати ОУН і УПА як союзника проти Москви. Німецьку пропозицію Степан Бандера рішуче відкинув і на співпрацю не пішов. У 1947 році Бандера знову став головою проводу ОУН. З того часу усі сили спрямував на боротьбу з більшовизмом. Жив у західно-німецькому місті Мюнхен. Та більшовики за будь-яку ціну хотіли знищити борця за волю України, обезглавити національно-визвольний рух$15 жовтня 1959 року Степан Бандера загинув. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута… Осінній день.. .вінки.. .і домовина, А в далині шпилі готичних веж, І знову ти в жалобі, Україно, І смутток знов охоплює без меж. Бандера впав.. .Чому це все не сниться? Чому звучать жорстокістю слова, Що між могил баварської столиці Неждано так з'явилася нова.... І зводжу зір на обрії крижальні, І погляд гнів глибокий застеля. Так, чуть його - зловтішний, тріумфальний Катюги сміх за брамою Кремля. Ти не радій, тиране, передчасно Ні сліз гірких, ні розпачу не жди. Побачиш ти, як ще цвістимуть рясно, Де обрій наш, увільнені сади. І затремтять простори злотопері, І вітер гімн свободи рознесе, За смуток наш, за Мюнхен, за Бандеру Відповіси, убивнику, за все!..
В нашій школі відбувся захід, присвячений пам`яті цього великого патріота України. Його підготували учасники товариства "Пласт", "Сокіл" та вчителі НВК. Пропонуємо переглянути кілька світлин з цього свята: