Дата

Час

Погода

Погода в Україні

Авторизація






Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація

Хто на сайті?

Зараз на сайті: 41 гостей

Опитування

Від чого залежить наше здоров'я?
 
Чи порушуються твої права?
 

Шкільна балачка



Ви повинні бути зареєстрованими
Зареєструйстесь тут!
Головна
Ми Матір називаємо святою
Написав Гутор Олександра, учениця 4 гімн. класу   

Мій отчий дім!
Ти дав усе мені.

Моя Вкраїна, піснею багата,
Вішла у серце співом голосним,
Як та любов, яку дарує мати!

У травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас Свято матері.

Ще у 1914 Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. А причетна до цього молода американка Анна Джарвіс.

Вона втратила матір. Смерть була раптова і передчасна. Анна боляче пережила трагедію і звернулася з листом до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати Матір.

Ідею Анни підхопили в світі. Вперше в Україні, у Галичині, це свято відзначали у 1929 році. В цей день у національному одязі люди йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міста чи села на площу, де відбувалося свято.

День матері відзначають у травні (друга неділя), бо це є місяць Пречистої Діви Марії.

Це свято – свято Божої Матері, Матері – України і нашої земної Матері. Вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.

Образ Божої Матері став покровом материнства, дитинства, символом надії на добро і щастя .

В образі матері осягаємо розумом рідну Україну, мальовничу і прекрасну, страдницьку, але невмирущу.

Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. З цим іменем у нас асоціюється все добре, щире, людське. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо вічно цілувати її руки, які підтримують нас у години радості і печалі. Мати – це берегиня домашнього тепла і затиску.

Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світленького сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою. Це – мить, і це – вічність.

О, мамо, матусю рідненька моя,

Тобі я вклоняюсь низенько,

Завжди зігріва мене ніжність твоя,

Твоє наймиліше серденько.

 

Додати коментар

:D:lol::-);-)8):-|:-*:oops::sad::cry::o:-?:-x:eek::zzz:P:roll::sigh:


Захисний код
Оновити